Управління секретами

Безпечне зберігання облікових даних

Коли вашому застосунку потрібно підключитися до зовнішніх сервісів — як-от надсилання електронних листів через SendGrid, обробка платежів за допомогою Stripe чи використання OpenAI для функцій ШІ — вам потрібно безпечно зберігати ключі та облікові дані API. Система керування секретами Kliv робить це автоматично.

Що робить секрети безпечними:

  • Зашифроване зберігання в базі даних
  • Ніколи не відображаються повністю після збереження
  • Автоматично впроваджуються в edge-функції за потреби
  • На весь обліковий запис, тож ви зберігаєте кожен ключ лише один раз
  • Аудиторські сліди відстежують, коли секрети було створено чи оновлено

Як працюють секрети

Коли ви повідомляєте ШІ, що хочете інтегруватися із зовнішнім сервісом, він запитає необхідні облікові дані. Щойно ви надаєте ключ API, ШІ безпечно зберігає його з описовою назвою (як-от OPENAI_API_KEY чи STRIPE_SECRET_KEY). Відтоді будь-яка edge-функція, якій потрібні ці облікові дані, отримує до них доступ автоматично.

Замасковане відображення: після збереження секрету ви бачите лише частково замасковану версію в інтерфейсі адміністратора. Наприклад, sk-proj-abc123xyz789 відображається як sk-p****9789. Це дозволяє перевірити, який ключ є яким, не показуючи повного значення.

Автоматичне впровадження: коли виконується edge-функція, секрети, на які вона посилається, безпечно впроваджуються для цього запуску. ШІ пише функцію так, щоб вона зчитувала їх через інтерфейс секретів платформи, а платформа надає фактичне значення під час виконання — тож змінений (ротований) ключ набуває чинності під час наступного запуску функції.

Управління секретами

Через інтерфейс адміністратора ви можете:

  • Переглядати всі свої секрети (із замаскованими значеннями)
  • Додавати нові секрети чи оновлювати наявні
  • Видаляти секрети, які вам більше не потрібні
  • Бачити, коли кожен секрет було створено чи востаннє оновлено

ШІ також може створювати й оновлювати секрети за вас, коли ви описуєте інтеграції, які хочете побудувати.

Поширене використання секретів

  • Сервіси електронної пошти: облікові дані SendGrid, Mailgun чи SMTP
  • Обробка платежів: ключі API Stripe, PayPal чи інших платіжних сервісів
  • Сервіси ШІ: ключі API OpenAI, Anthropic чи Google
  • SMS/дзвінки: токени автентифікації Twilio
  • Зовнішні API: будь-який сторонній сервіс, з яким інтегрується ваш застосунок
  • Вебхуки: секрети підпису для перевірки вхідних вебхуків
  • Підключення до баз даних: рядки підключення для зовнішніх баз даних

Найкращі практики

✅ Використовуйте описові назви — давайте секретам чіткі назви, як-от SENDGRID_API_KEY, а не key1 чи secret.

✅ Регулярно змінюйте (ротуйте) — періодично оновлюйте секрети, особливо для критичних сервісів.

✅ Видаляйте після завершення — прибирайте секрети для сервісів, якими ви більше не користуєтеся.

❌ Не діліться секретами — кожне середовище (тестове, робоче) має використовувати різні ключі API.

❌ Не фіксуйте в коді — секрети зберігаються окремо від вашого коду не просто так. Ніколи не додавайте ключі API безпосередньо у вихідні файли.


Пов’язана документація: